Доступність посилання

ТОП новини

Російські війська готуються відступати? Аналіз супутникових знімків фортифікацій у Криму


Російські фортифікаційні споруди у Криму. Фотоколаж
Російські фортифікаційні споруди у Криму. Фотоколаж

Найбільш укріплений фортифікаціями регіон Криму – це його північна частина. Від адмінкордону з Херсонською областю та до Джанкоя організовані лінії оборони. За яким принципом вони облаштовані на Кримському півострові та яких дій очікує від ЗСУ російська армія? Проєкти Радіо Свобода «Крим.Реалії» та «Схеми» зібрали нові супутникові знімки і попросили військових експертів їх прокоментувати.

У березні 2023 року «Крим.Реалії» та «Схеми» вже досліджували частину російських фортифікацій на Кримському півострові. Тоді вивчали, у тому числі, й укріплення в районі кримського села Філатівка, розташованого у північній частині Красноперекопського району, неподалік від Армянська. Зараз Філатівка – це, по суті, базовий табір російських артилеристів, зенітників, ракетників, морських піхотинців та інших військових, головний «форпост» Чорноморського флоту РФ на Перекопському перешийку в Криму.

У березні 2023 року біля села вже були помітні з супутника зони фортифікаційних споруд. Вони розпочинаються біля Перекопської затоки, тягнуться до траси Е-97. Ще одна ділянка фортифікацій – біля самого села Філатівка. Порівняно з березнем, ці оборонні споруди збільшили та з’єднали.

Фортифікації в районі села Філатівка, червоним виділені ділянки, що з'явилися на території після березня 2023 року
Фортифікації в районі села Філатівка, червоним виділені ділянки, що з'явилися на території після березня 2023 року
Вони поєднали всі ці позиції ходами сполучення, тобто добре підготовлений опорний пункт ротний
Євген Лешан

«Перша лінія – це саме для піхоти і позаду – це вогнева підтримка техніки. І, наскільки я можу судити, вони поєднали всі ці позиції ходами сполучення, тобто добре підготовлений опорний пункт ротний», – описує характер фортифікацій офіцер ЗСУ, журналіст-розслідувач із Криму Євген Лешан.

Цілком можливо, що біля багатьох фортифікацій є мінні поля. Росіяни мінують цехи підприємства «Кримський Титан» в Армянську, що розташоване на півночі анексованого Криму, стверджує Головне управління розвідки Міноборони України.

Завод «Кримський Титан», 2021 рік
Завод «Кримський Титан», 2021 рік

За даними Постійного представництва президента України в АР Крим, інженерні підрозділи російської армії в середині червня проходили цехи підприємства, які продовжували працювати, та закладали вибухівку на заводській і прилеглій території. Перевірити цю інформацію за умов окупації Криму не вдалося.

Попередження про міни у Криму, 15 грудня 2022 року. Фото ГУР Міноборони України
Попередження про міни у Криму, 15 грудня 2022 року. Фото ГУР Міноборони України

Військовий експерт, оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський зазначає, що мінні поля можуть бути і в інших місцях, особливо ближче до адмінкордону з Херсонською областю.

«Не виключатиму, що снаряди для такої дистанційної установки мін у росіян можуть бути до тих самих систем БМ-21 «Град» або систем «Ураган». Та й речі, скажімо так, радянського зразка. Такі речі у росіян точно є. Тому якраз історію, що вони можуть навіть навколо цих усіх траншей на кшталт «засічної межі» ці міни поставити, я не став би виключати. Ну й історію, що поставити щонайменше якісь мінні поля на адмінкордоні з Кримом. Щонайменше, які б не заважали їхньому проїзду», – зазначає Іван Киричевський.

Безліч фортифікацій споруджено з усіх боків біля міста Красноперекопськ. Два окопи – завдовжки по 800 метрів, інші – наполовину менше.

Ми там побачимо такі протяжні фортифікаційні споруди з окремим ходом-сполученням
Євген Лешан

«Там, де ширші плями такі, ґрунтового кольору, ми бачимо – там, очевидно, розташовані якісь позиції вогневої підтримки. Тобто це бронетехніка, це артилерія тощо. Якщо ми візьмемо інші фото, то ми там побачимо такі протяжні фортифікаційні споруди з окремим ходом-сполученням вниз, таким «хвостиком». Це дуже схоже на класичний взводний опорний пункт механізованого відділення, механізованого взводу, тобто на 3 БМП. І вони зазвичай такими опорниками і ведуть оборону», – зазначає офіцер ЗСУ Євген Лешан.

Фортифікаційні споруди з окремим ходом-сполученням біля села Новоіванівка Красноперекопського району, червень 2023 року
Фортифікаційні споруди з окремим ходом-сполученням біля села Новоіванівка Красноперекопського району, червень 2023 року

На багатьох супутникових знімках видно, що російські військові часто мають у своєму розпорядженні фортифікації впритул до сіл або навіть у самих населених пунктах Красноперекопського, Первомайського, Джанкойського районів. Так, наприклад, виглядають фортифікації біля села Снігурівка Первомайського району.

Біля села Новокримське Джанкойського району, наприклад, з півночі – два окопи по 450 метрів завдовжки та багато менших фортифікацій. Через село проходить траса Е-97.

Розташування ліній оборони впритул до населених пунктів коментує офіцер ЗСУ, журналіст-розслідувач із Криму Євген Лешан.

Якщо йтимуть бойові дії, то росіяни фактично використають їх як щит
Євген Лешан

«Росіяни ніколи не ставилися до людського життя як до цінності, тим більше до життів кримчан, яких вони завжди тримали як заручників. Тому, так, ці люди у небезпеці, населення цих сіл у небезпеці. Адже якщо йтимуть бойові дії, то росіяни фактично використають їх як щит. Вони розраховують, що ми, може, не стрілятимемо по їхніх позиціях поблизу сіл, щоб не постраждали люди. А якщо ми стрілятимемо, скажуть: «Дивіться, що вони роблять». Хоча це на їхній совісті, бо вони прикриваються», – зазначив Євген Лешан.

Більшість фортифікацій зосереджена на місцевості навколо траси Е-97 – це одна з основних автодоріг Криму, європейська траса, йде з Армянська до Керчі. Поруч – Північно-Кримський канал. Один із його берегів на багато кілометрів поритий окопами. Це можна побачити на різних ділянках біля каналу. Наприклад, ділянка каналу в районі села Колоски Джанкойського району.

Військовий експерт, оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський називає подібні фортифікації «цар-окопами». Але, з іншого боку, зазначає, що канал сам по собі – гарна природна перешкода.

Це один із таких специфічних прикладів, коли росіяни будують щось таке толкове, але вкладають туди не дуже толковий задум
Іван Киричевський

«Можливо, росіяни думають, що як тільки наші війська наблизяться туди, вони захочуть рухатися Північно-Кримським каналом на річкових патрульних катерах, які нам передають американці. Можливо, росіяни розраховують на це, що наші війська туди зайдуть на різних плавзасобах, захочуть потім дертися туди, на круту гору, собі ускладнюючи завдання, штурмуючи супротивника, який там сидить на висотах. А тут вони зустріли їх. Ну, можливо, це один із таких специфічних прикладів, коли росіяни будують щось таке толкове, але вкладають туди такий, не дуже толковий задум», – вважає Іван Киричевський.

На наступних знімках – ділянка фортифікацій біля сіл Комсомольське та Ізумрудне Джанкойського району. Тільки на цій ділянці лінія оборони вздовж Північно-Кримського каналу тягнеться на 6 кілометрів.

Офіцер ЗСУ, кримчанин Євген Лешан зазначає, що зведення окопів біля каналу – це класична оборонна тактика.​

Вони збудували суцільну лінію вздовж Північно-Кримського каналу. Майже суцільну
Євген Лешан

«Це величезна штучна перешкода на шляху атакуючих військ. Тобто Україна має або форсувати його, цей Північно-Кримський канал, або рухатися вздовж нього в бік Джанкоя. Це якщо вона пройде Красноперекопськ. І, звісно, з іншого берега Північно-Кримського каналу дуже зручно тримати оборону, якщо ми рухаємося вздовж каналу. Нас зручно бити у фланг, якщо ми штурмуємо його, зручно відбивати штурм. Вони збудували суцільну лінію вздовж Північно-Кримського каналу. Ну майже суцільну. І другою лінією поставили ці опорники на три окопи для техніки та з «хвостиком» таким. Ось така класична лінія оборони вздовж водної перешкоди. Ну, я думаю, наш Генштаб також вигадає, що з цим робити», – каже Євген Лешан.

Є й такі фортифікації, призначення яких зрозуміти не вдається. Наприклад, біля села Воїнка Красноперекопського району на супутникових знімках видно якийсь круговий окоп. Чому його споруджено тут і в такому вигляді, експерти точно сказати не можуть.

«Якщо чесно, це виглядає якось дивно. І в мене, в принципі, немає жодного пояснення, що вони там такого викопали. Тому що я не бачу щось там такого, щоби треба було охороняти круговим. Тим більше, що є яскравий приклад – аеропорт Бердянська, там, де росіяни збудували круговий буквально укріпрайон. І там кілька таких ешелонів. А тут? Раціонального пояснення тут нема. Ну в мене особисто», – зазначає Іван Киричевський.

Круговий окоп біля села Воїнка Красноперекопського району станом на 9 червня 2023 року
Круговий окоп біля села Воїнка Красноперекопського району станом на 9 червня 2023 року

Офіцер ЗСУ Євген Лешан зазначає, що така фортифікація може мати різні призначення.

Окоп виглядає так, ніби його зроблено для кругової оборони. Може, там командний пункт якийсь
Євген Лешан

«Він [окоп] мене здивував. Ну, власне, варто згадати, що кругові такі окопи, досить масштабні, росіяни почали робити ось саме на перешийку ще до «повномасштабки», у 2016-2017 роках, здається. Але там вони були практично ідеально круглі. А тут він все ж таки як піхотний, ламаною лінією окоп. Тобто виглядає так, ніби його зроблено для кругової оборони. Може, там командний пункт якийсь. Але навіщо він такий? Може, це помилкова позиція для введення в оману ЗСУ. Теж може бути. Тому що помилкові позиції – це також класика. Напевно сказати не можна», – каже Євген Лешан.

Отак виглядають кругові окопи біля російського пункту пропуску «Армянськ».

Кругові окопи біля російського пункту пропуску «Армянськ» станом на червень 2023 року
Кругові окопи біля російського пункту пропуску «Армянськ» станом на червень 2023 року

Експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров зазначає, що Воїнка потребує уважного вивчення.

Це такий цікавий об'єкт, я гадаю, що його варто дослідити вже зараз
Максим Майоров

«У 2014 році село Воїнка на тому напрямі мало важливе значення. Воно розташоване на півдорозі фактично між Армянськом і Джанкоєм, і тоді в процесі окупації Криму там був польовий табір 18-ї мотострілецької бригади РФ із Чечні, зараз це 42-а мотострілецька дивізія РФ. Там вони розгорнулися, розвантажували техніку, і це фактично була така тилова зона для прикриття операції з окупації Криму. Це такий цікавий об'єкт, я гадаю, що його варто дослідити вже зараз. Можливо, і зараз Воїнка зберігає певне значення», – зазначає Максим Майоров.

Фортифікації з'явилися за останні місяці і біля озера Сиваш. На цьому знімку видно окопи завдовжки 450 метрів на березі озера неподалік від села Митюрине Джанкойського району.

Тут видно фортифікації на півострові Тюп-Тархан, що глибоко вдається в акваторію Сиваша, розташований біля водного адмінкордону між Кримом та Херсонською областю. 750-метровий окоп повністю перекриває шлях із півострова.

Нехай росіяни витрачають сили, хай готуються, а ми їх обійдемо
Євген Лешан

«Вони [росіяни] розглядають ймовірність того, що Україна форсуватиме Сиваш. Так, вони ще до «повномасштабки» поставили опорники на всіх дамбах. І тепер так точково ставлять там. На мисі, бо там зручно по островах перебиратися – як вони вважають – і вийти прямо на той півострів, де вони поставили цей опорник. Я не можу залізти в голову нашому Генеральному штабу і сказати, чи ми справді збираємося йти саме там. Але вони [росіяни] вважають, що ми можемо піти там. Ну хай вважають, хай витрачають сили, хай готуються, а ми їх обійдемо», – каже офіцер ЗСУ Євген Лешан.

Окопи вздовж траси Е-97 між селами Ішунь і Воїнка Красноперекопського району, весна 2023 року
Окопи вздовж траси Е-97 між селами Ішунь і Воїнка Красноперекопського району, весна 2023 року

Вивчаючи супутникові знімки територій, починаючи з Красноперекопська, оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський зазначає, що він схильний називати побачені укріплення скоріше «засічною межею», ніж ешелонованою обороною. Він вважає, що російські військові наразі не розглядають як реалістичну перспективу необхідність відступати вглиб Криму.

«Якби це спроба будувати класичну ешелоновану оборону з розрахунку на те, що найближчим часом може бути зона бойових дій, вони будували б хоча б кілька рядів таких «цар-окопів», які можна поєднувати між собою. За всіма цими «пірамідками», «засічними лініями», протитанковими ровами повинні бути щонайменше бліндажі для особового складу. І насправді росіяни вміють такі речі будувати. На цих супутникових знімках ми таких речей не бачимо. Не бачимо позиції для протитанкових ракетних комплексів і позиції для купчастого переміщення артилерії. Наразі це все виглядає, швидше, як спроба організувати «засічну межу» у Криму. Ось якщо росіяни почнуть рити всі речі, про відсутність яких я вам сказав, ось тоді особисто я схильний сказати, що росіяни настільки готуються стрімко відступати, що вони риють ешелоновану оборону не біля Мелітополя, а поблизу Джанкоя», – вважає Іван Киричевський.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) нещодавно вкотре заявив, що Крим готовий до оборони.

«Сухопутне вторгнення Криму не загрожує, ми готові до будь-якого розвитку ситуації завдяки заходам, вжитим за підтримки нашого президента. Крім того, ми отримали нове обладнання для виявлення ворожих безпілотників на далеких відстанях», – сказав він в ефірі «Крым 24».

Ми бачимо, як росіяни готуються до неминучої деокупації українцями своїх земель
Андрій Юсов

У ГУР Міноборони України вважають, що підготовлена система фортифікацій у Криму – ешелонована, отже, російські військові розглядають ідею відступу до Криму.

«Ми бачимо, як [росіяни] готуються до неминучої деокупації українцями своїх земель, як переривають і готують кілька ліній тих самих траншей та ешелоновану оборону. Важливо, що це робиться, зокрема, на півночі Криму. Це означає, що рашисти як реалістичний сценарій, зокрема, розглядають відступ до певних рубежів», – зазначив в ефірі телемарафону представник ГУР МО України Андрій Юсов.

«Зуби дракона» біля села Медведівка, Джанкойський район, травень 2023 року
«Зуби дракона» біля села Медведівка, Джанкойський район, травень 2023 року

Офіцер Збройних сил України, журналіст-розслідувач із Криму Євген Лешан також вважає фортифікації у Криму ешелонованими.

Росіяни припускають, що ЗСУ прорвуться сюди
Євген Лешан

«Така оборона свідчить про те, що вони серйозно сприймають Збройні сили України, вони сприймають прорив ЗСУ до Криму як цілком імовірний. І так, ця оборона ешелонована. Ми знаємо, що в першу чергу вони збудували, точніше, відновили старі, ще радянських часів, фортифікації на перешийку і на березі Сиваша, і на Чонгарі. А зараз вони будують чергові лінії вздовж Північно-Кримського каналу та за ним. Тобто вони припускають, що ЗСУ прорвуться сюди», – зазначає Євген Лешан.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG