Доступність посилання

ТОП новини

Чи перейменовувати вулиці Чекістів, Брежнєва та Щербицького?


Декомунізація на Дніпропетровщині розпочалась з суперечок серед «декомунізаторів»

Дніпропетровськ – Суперечки щодо необхідності перейменування вулиці Чекістів, а також вулиць названих на честь таких діячів як Котовський, Щербицький та Брежнєв майже паралізували роботу комісії зі зміни радянської топоніміки Дніпропетровська. Частина членів комісії запевняють, що подібні назви можуть бути виправданими і доречними. До складу органу з перейменувань увійшло 46 осіб, це посадовці й депутати міськради, фахові історики, краєзнавці, члени громадських організацій, однак вже на перше засідання депутати міськради у більшості не з’явились.

Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Після набрання чинності законів про декомунізацію в Дніпропетровську перейменуванню підлягають близько 80 вулиць, проспектів, площ, 5 районів міста й саме місто. Часу для виконання вимог закону, кажуть у міській раді, обмаль.

Нам на все про все – максимум два місяці, аби зробити перелік вулиць, які треба перейменувати, і перелік назв – на які
Вадим Шебанов

Один із членів новоствореної комісії з питань перейменувань, виконувач обов'язків керівника апарату Дніпропетровської міської ради Вадим Шебанов підрахував: «Нам на все про все – максимум два місяці, аби зробити перелік вулиць, які треба перейменувати, і перелік назв – на які. І ще третій напрямок – це пам’ятки радянської доби. Це дуже велика робота».

А втім, уже зараз серед членів комісії немає згоди – розпочинаються суперечки щодо назв, які треба змінювати. Приміром, назва вулиці Чекістів, за буковою закону, не підлягає зміні, але її перейменування – на часі. Немає єдиної думки й щодо вулиць, названих іменами суперечливих історичних особистостей: Котовського, Щербицького, Брежнєва тощо.

Члени комісії з декомунізації у Дніпропетровську
Члени комісії з декомунізації у Дніпропетровську

Врахувати специфіку регіону й реальний внесок людей, чиї імена носитимуть вулиці

Сперечаються члени комісії про те, як ефективніше побудувати свою роботу. Влада пропонує розбитись на три секції: одна визначатиме, які назви потребують перейменування, друга – на які назви перейменовувати, третя – займатиметься пам’ятками радянської доби, що потребують демонтажу.

Але такий підхід викликає критику з боку фахових істориків. Декан історичного факультету Дніпропетровського національного університету, що входить до комісії, Сергій Світленко наполягає: має бути єдина концепція «декомунізації» Дніпропетровська з обов’язковою науковою експертизою.

До перейменувань треба ставитись комплексно: перейменування міста, вулиць, площ, об’єктів – це єдиний комплекс. Розділяти не можна. Треба мати здоровий глузд
Сергій Світленко

«У нас дуже важлива місія і в стислий термін це треба зробити. Можливі скороспілі, невиважені висновки. До перейменувань треба ставитись комплексно: перейменування міста, вулиць, площ, об’єктів – це єдиний комплекс. Розділяти не можна. Треба мати здоровий глузд», – зауважує науковець.

З’ясувати думку громадськості: голосування в інтернеті чи опитування на вулиці?

Не можуть дійти згоди у профільній комісії й щодо того, в який спосіб під час перейменування враховувати думку громадськості, адже закону про місцеві референдуми немає. Активісти громадських організацій пропонують різні підходи – провести опитування громадян на вулицях, оголосити інтернет-голосування тощо. Гостра дискусія й про те, чи цікавитись чи не обов’язково думкою жителів вулиць, що підлягають перейменуванню.

«Що вважає за думку громадськості? Якщо ми беремо ті думки, які є в інтернеті або в соціальних мережах, мабуть, цього замало. Потрібно визначитись, що таке громадська думка з того чи іншого питання», – зазначила виконувач обов'язків міського голови Галина Булавка.

Закони про декомунізацію мають бути втіленні в життя за півроку: перейменування вулиць та площ ухвалюється на місцевому рівні, що ж до зміни назв міст, як-то Дніпропетровськ та Кіровоград, на місцях мають виробити лише варіанти, остаточне рішення за парламентом.

У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, у травні його підписав президент Петро Порошенко.

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

XS
SM
MD
LG