Доступність посилання

ТОП новини

Нємцов був ідеалістом, коли справа стосувалася України


Борис Нємцов на марші російської опозиції проти агресії Росії щодо України. Москва, 15 березня 2014 року
Борис Нємцов на марші російської опозиції проти агресії Росії щодо України. Москва, 15 березня 2014 року

Він намагався запобігти планам Путіна розігрувати карту конфліктів в Україні на етнічному та мовному ґрунті

(Рубрика «Точка зору»)

Напевно, якщо я пориюся в старих архівах, то зможу знайти в них давній політичний портрет Бориса Нємцова, написаний в ті часи, коли молодий губернатор Нижегородської області переїхав на роботу до Москви, став першим віце-прем’єром, сприймався багатьма як цілком реальний спадкоємець Бориса Єльцина. Але відтоді пройшло так багато часу, що я перестав сприймати Бориса як героя політичних досліджень. Він для мене був швидше товаришем – не скажу, що наше спілкування було постійним, але зате в принципові моменти української історії ми були поруч.

Чи був Борис ідеалістом? Не думаю. Він був насамперед політичним діячем, вмів ставити перед собою завдання і добиватися результату. Те, що людину такого масштабу і такої самовіддачі сприймали в Росії як маргінала – це насправді не біда Нємцова, а горе Росії. Бо якщо фріки типу Миронова або Жириновського, або сірі чиновники з «Єдиної Росії» – політики, а Нємцов – маргінал, то вибачте.

І все ж якийсь ідеалізм в ньому був. Наприклад, він дуже серйозно сприйняв своє призначення радником президента України після обрання Віктора Ющенка в 2004 році. І дуже хотів зробити все, щоб поліпшити російсько-українські відносини, змінити образ нової української влади в очах російського суспільства, не допустити в Україні конфліктів на етнічному та мовному ґрунті – він вже тоді був упевнений, що Путін стане розігрувати цю карту. Мабуть, це був найбільш плідний період наших взаємин – коли він попросив мене допомогти йому в роботі радника і ми обговорювали, що можна було б зробити для того, щоб довести – ніякої «русофобії» в Україні немає і бути не може. З того часу у мене залишилася мрія, підтримана Нємцовим – він навіть писав про це президенту – відновити комплекс старообрядницьких храмів у Білій Криниці на Буковині, одну з важливих пам’яток російської цивілізації, перетворити його на справжній історичний заповідник, що охороняється державою.

Багато моїх колег вважали Бориса дуже різким, навіть нахабним – але вони плутали нахабство з відчайдушністю. Так, на тлі нудних російських політиків останніх десятиліть Нємцов виглядав занадто яскраво – але це був його стиль і варто зауважити: цей стиль намагалися наслідувати багато інших опозиціонерів. Це вже стало загальним місцем: якщо ти проти похмурої, як несвіжий оселедець, влади, то повинен бути живим. Живим і крапка. До кінця. І в цьому прагненні «оживити» мертву натуру – мабуть, головний внесок Бориса Юхимовича Нємцова в російське майбутнє.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

На цю ж тему:

28.02.2015
Вбивсто Бориса Нємцова. Перші реакції

Українські та російські політики, журналісти, громадські діячі шоковані вбивством і звинувачують «сталінсько-путінський режим» далі
28.02.2015
У Москві вбили Бориса Нємцова

Його застрелили у самому центрі Москви ввечері 27 лютого. За словами очевидців, у Нємцова вистрелили щонайменше чотири рази далі
  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG